По мишу))

   Субота, 26 вересня. Сьогодні знову, як і минулих вихідних, похмуро. Вітряно. Зранку, відразу як прокинувся без чверті сьомої години, спостерігаю масовий проліт якихось дрібних птахів. Летять групами по 50–100 особин, в південному напрямку. Політ пірнаючий. Хвости не довгі. О 10.00 виїхав за місто. Шукати пролітних птахів.)) В лісосмузі, обабіч ґрунтової дороги, зустрів чотирьох блакитних синиць (Parus caeruleus). Потім спостерігав в бінокль як пара круків (Corvus corax) «відбивалися» від переслідуючої їх зграї шпаків (Sturnus vulgaris). Круки маневрували і переверталися в повітрі на спини.

    Потім зустрів пролітаючого низько над полем легкого одномоторного літака. Хм, минулого літа не раз тут бачив моторного дельтапланериста! Певне він вже розжився аж на цілого літака..)) І аж нарешті побачив тих кого шукав. Принаймні мені так спершу здалося. Птахи шуміли на сухій верхівці високого в’яза (Ulmus sp.), що ріс в гаю край ґрунтової дороги. А через дорогу чорніло ще не зібране соняшникове поле. Я зупинився і став спостерігати. Невелику зграйку птахів, особин 50, складали польові горобці (Passer montanus), пара повзиків (Sitta europaea), декілька блакитних синиць і щигликів (Carduelis carduelis), зеленяк (Chloris chloris), вівчарик (Phylloscopus sp.), пара, ніби, чечевиць (Carpodacus erythrinus). Більша ж частина птахів зграйки то були зяблики (Fringilla coelebs) і костогризи (Coccothraustes coccothraustes). Потім ще до зграйки на декілька хвилин підлетів самець звичайної горихвістки (Phoenicurus phoenicurus). Хм. Так хто ж з птахів був пролітним? Думаю що зяблики. Наші відкочовують на південь країни. А білоруські мігрують.)) Довго ще спостерігав в бінокль за птахами. А потім попрямував до тернівника щоб сфотографувати мишу в пташиному гнізді. Але мишка цього разу не спала, і вистромила писочок почувши шурхіт трави. Об’єктив мій нормальної фокусної відстані, і тому довелося близько підійти. Не встиг я і оком моргнути, не те щоб на фокус навести, а миша кулею вилетіла з гнізда і втекла. Тож зняв лише саме гніздо, без миші.)) 

Фотаздымкі

Каментары

Дзякуй, цікава!

Мне спадабалася ўкраінская назва таўстадзюбаў (C.cocothraustes) - костагрызы. Спачатку страшна - як жа, косткі грызуць - нешта накшталт барадача, які тыя косткі ад вялікіх жывёл можа нават праглынаць не разьбіваючы - а потым дайшло - на ўвазе меліся косткі ад расьлінных пладоў! Такія вось трапныя назвы выдатна запамінаюцца, бо сапраўды адлюстроўваюць нейкую (ўнікальную) сутнасьць віду.

Можа гэта мышка з гнязда зусім не мыш, а, напрыклад, мышоўка (Sicista betulina)? У яе, як і ў палявой мышы чорная палоска праз сьпіну, але вельмі доўгі хвост, якім яна сабе дапамагае пад час лазаньня па дрэвах-кустах.

"Наиболее известны и многочисленны мышовка лесная (Sicista betulina) и мышовка степная (Sicista subtilis)" в нете легко найти про них инфо. Степная занесена в КК МСОП.