Нашы назіранні

Вандроўка на Сялец (фотасправаздача)

    Як прыемна, халодным восеньскім днём прыгадаць летнія вандроўкі, адчуць цеплыню ці нават спёку, праглядаючы зробленыя тады фотаздымкі. Прыгадаць тыя мясціны і падзеі, якія перажыў з сябрамі, адчуць той пах і тую атмасферу, якая патроху забываецца і зьнікае. Таму, хачу падзяліцца кавалачкам лета з усімі ў гэтай невялічкай фотасправаздачы пра вандроўку на водасховішча Сялец, што ў Бярозаўскім раёне на Берасцейшчыне. 

По мишу))

   Субота, 26 вересня. Сьогодні знову, як і минулих вихідних, похмуро. Вітряно. Зранку, відразу як прокинувся без чверті сьомої години, спостерігаю масовий проліт якихось дрібних птахів. Летять групами по 50–100 особин, в південному напрямку. Політ пірнаючий. Хвости не довгі. О 10.00 виїхав за місто. Шукати пролітних птахів.)) В лісосмузі, обабіч ґрунтової дороги, зустрів чотирьох блакитних синиць (Parus caeruleus). Потім спостерігав в бінокль як пара круків (Corvus corax) «відбивалися» від переслідуючої їх зграї шпаків (Sturnus vulgaris). Круки маневрували і переверталися в повітрі на спини.

Невялічкая гісторыя пра кальцо... (працяг)

   Неяк нечакана прыйшоў адказ па куліку-цякуну са шведскім кальцом, якога мы злапалі ў траўні гэтага года на біялагічных сажалках "Азота". Першую частку нашага расповяда можна прачытаць тут.

несподіванка

    Двадцяте вересня. Неділя. Якось і не з чувся, а вже осінь! З усіма її барвами і запахами. І тишею. Сьогодні похмуро. Ходив звичайними місцями. На місцевій водоймі не чути гамору мартина звичайного (Larus ridibundus), відкочували вже до Дніпра. На відстійнику жодної білої плиски (Motacilla alba). Авжеж, вода охолонула, зникла різна комашня і всілякі хробаки, що їх збирали плиски над водою і в воді. Бачив лише крука(Corvus corax) на землі, і самицю малого яструба (Accipiter nisus) в небі, край гаю над скошеним полем.

Ужо амаль месяц на тым самым месцы ў Паўднёвай Польшчы малады балабан (Falco cherrug).

Працягваем змяшчаць самыя цікавыя назіранні з Польшчы і з іншых краін Заходняй Еўропы.

Польшча:

Дата – Від – Асобін –Ваяводзтва – Мясцовасць - Каментар
15-09-2009 Стэпавы лунь Circus macrourus - 1 juv. - woj.lubelskie - Krowie Bagno, - 30е назіранне віда ў гэтым годзе

На пролете

 Чем мне нравится весна и осень, так это миграциями птиц.  Можно встретить виды, которые не гнездились в наших краях. Причем редких птиц можно увидеть даже в городе:) Сегодня в м-не Вулька г. Бреста с Aleu видели взр. орлана-белохвоста, скопу ( их в течении 5 мин.), канюка и малого подорлика:)

Святарны ібіс Threskiornis aethiopicus у Польшчы 09-09-2009 ды іншыя цікавосткі

У Заходняй Польшчы ў Велькапольскім ваяводзтве адзначаны адзін малады сьвятарны ібіс. Акрамя яго ўзросту, на карысьць яго выпадковага залёту а не ўцечкі з заапраку ці гадоўлі могуць сьведчыць і асьцярожнасьць у адносінах да людзей.
Па прыведзеных ніжэй каардынатах можна праглядзець праз Google Earth дакладную лакалізацыю гэтага назіраньня.
Каардынаты: 51.859955574313N 18.704566955566E
Здымак і інфармацыя з www.birdwatching.pl

МімаЛётнае шчасьце

    Сокалы-шулёнкі не давалі мне спакою: у дзень Бёдрэйсу мы адзначылі 3+9+1 у розных месцах вакол Горадні. На наступны дзень сокала-дрымлюка каля Абухава – той хутка і нізка праляцеў недалёка ад адрогі, а потым аднаго палюючага сокала-шулёнка за Казіміроўкай і зноў мноства- цэлых сем! шулёнкаў за Рацічамі!
Пазаўчора Ох-Фогель паздымаў іх за Зарачанкай – там іх стала ўжо 7 птушак. Ўчора іх там жа здымалі, але аднаго – Жорж Гулеўскі і Мікалай Гулінскі.

08.09.2009: Дзьве чорныя вароны (Corvus corone corone) адзначаныя на захадзе Польшчы

08.09 у адным з заходніх ваяводзтвах Польшчы назіраліся чорныя вароны:
 • Адна птушка сярод пр. 125 шэрых варон і была больш падобная на гібрыд шэрай і чорнай вароны, птушка была сфатаграфаваная перад усходам сонца каля напорнай сажалкі на Zbiornik Nyski, гміна Nysa, ваяводзтва opolskie. Каардынаты: 50.461399987195N 17.306642532349E

Команда «Туракохартлауба»: вся правда, вывернутая наизнанку, но при этом не запятнавшая честь и совесть ее состава (конкурсны рэпартаж)

Утро 5 сентября начиналось на берегу Днепро-Бугского канала, самого большого сделанного руками человека в Европе, соеденившего в свое время торговые пути Севера и Юга. Но про историю канала вспоминалось с трудом, тем более, что атмосфера и обстановка на то не настраивала. На жестких, закрытых покрывалом и выдающихся углами задних сидениях было устроено ложе, или, если ориентировать на орнитологический лад, «гнездо», где почевали мирно я и мой друг Дима. Он, кстати, мирно посапывал, закутавшись с головой в спальник, и еще не знал, что через 5 минут его сны будут потревожены неотвратимым звоном будильника на мобильном телефоне и мой, уж точно не нежный ласковый голос, который хочется слышать по утрам. 
- Подъем, утро настало, пора собираться!
 Наверное, ночующие не в машине, а в палатке Юры, сами того не подозревали, как им повезло проснуться по собственному будильнику, а не с моего утреннего «пинка», без которого растормошить Диму было проблематично...
- И сколько сейчас на часах? – спросил Дима, не до конца здраво рассуждая и веря, что все это всего лишь страшный сон, а я его главный герой, с которым непременно должно будет что-то случиться неладное в конце главы. 
- Пять уже, хватит валяться.